Перші кроки до майстерності

Поради молодим вчителям

Ярощак Ганна Олексіївна

Перші кроки до майстерності.

Поради молодим вчителям

Бути вчителем – це справжнє мистецтво, яке вдосконалюється протягом усього професійного життя. Майстерність формується під час спілкування з учнями, їхніми батьками, колегами; під час читання книг та роздумів, підготовки й проведення занять. Щоб провести змістовний й ефективний урок, необхідно добре знати свій предмет, володіти певним арсеналом методичних прийомів та педагогічних секретів, знайти ключик до кожної дитини. Та ще дуже багато чого.

Сподіваюсь, що декілька корисних порад допоможуть вам знайти своє місце на педагогічній ниві.

Укладач: Ярощак Г. О. – методист, вчитель математики

                Рудянської СЗШ І-ІІІ ст.

Рецензент: Романів Тереза Станіславівна, методист   математики районного відділу освіти при Жидачівській РДА.

Відповідальний за випуск: Михайленко Ігор Миколайович, керівник районної методичної ради

Методичний посібник розглянуто і затверджено на   засіданні методичного відділу освіти при Жидачівській РДА.

Протокол № _12_____ від ___16 лютого__2012р.

 ЗМІСТ

    Вступ                                                                              

Який він – учитель третього тисячолітя?               

Клятва молодого вчителя                                            

Поради молодим вчителям                                          

Вивчення програми та інших нормативних

документів                                                                      

 Календарне планування                                                                                                              

Ваш успішний урок                                                      

   Рекомендації щодо підготовки молодого вчителя

до уроку                                                                          

 Підготовка вчителя до уроку                                    

Написання поурочного плану                                    

Уміння заходити в клас                                               

Самоаналіз уроку                                                           

Зразок конспекту уроку з алгебри                                         

Оцінювання навчальних досягнень                          

   Вимоги до виконання письмових робіт та

перевірки зошитів                                                       

Позакласна робота з математики                             

Конспект проведення математичного гуртка         

Література                                                                       

Відчуваючи в серці бентежну тривогу

І принадну заграву ясної мети,

Вийшов ти, молодий, на широку дорогу

Щоб по ній вихованців сміливо вести.

Десь, можливо, зустрінеш круті перекати

І вітрів громовите шалене виття,

Але будеш, як Данко, вперед крокувати,   

Освячувать дітям шляхи в майбуття.

Молодий вчитель прийшов у школу.  Вирішальне становлення майстерності відбувається лише в живій роботі з дітьми, на практиці. Саме в перші роки, з перших днів розпочинається найбільш інтенсивне формування тих якостей, які й визначають міру майстерності майбутнього вчителя.   Дуже влучно сказав А.С. Макаренко: "Для мене … такі "дрібниці" стали вирішальними: як стояти, як сидіти, як піднятися зі стільця, з-за столу, як підвищити голос, посміхнутися, як подивитися." Підготовка, отримана у вузі, не може вирішити проблему формування майстерності. Тільки шляхом самоосвіти і творчих пошуків прийде вчитель до своєї майстерності.

Погано, коли на молодого вчителя дивляться тільки перспективно. Зазвичай згодом він стає більш умілим, самостійним, придбає навички, опанує прийоми, досягне майстерності. Але в той же час він може втратити ту безпосередність і чари молодості, риси, притаманні тільки молодому вчителю, що інколи наближають до нього учнів сильніше, ніж мудрість літнього майстра. У школі обов'язково мають бути молоді вчителі. Без них життя нудне, нецікаве, прісне.

Який він – учитель третього тисячоліття?
(пам’ятка молодому вчителю)

1.      Не вважай школу місцем, не зовсім гідним застосування твоїх видатних здібностей, місцем, куди тебе як би заслали. Школа не має потреби у твоїй полегкості. Так, вона тебе чекає, і, можна сказати, з розкритими обіймами, вона хоче, щоб ти в ній був, але в неї є достоїнство. І це достоїнство - діти. Тому не треба дивитись на школу спогорда, не треба робити їй послугу. Так що відразу орієнтуйся на школу й саме з нею пов'язуй свої честолюбні мрії. Тим більше що хороший учитель краще посереднього поета чи актора. Справа не в тому, яка професія, а в тому, наскільки вона тобі підходить. А ось у цьому варто розібратись. Але не можна розібратись на бігу. Треба попрацювати з повною віддачею, треба викластись. І для цього треба вважати школу своєю справою, а не чужою, куди ти потрапив випадково. Розібратись - це значить зрозуміти, чи до душі тобі праця вчителя. Ось ти й постарайся зрозуміти, твоя це справа чи дядька. Але не квапся з висновками.

2.       Знайди себе, свій образ. Учитель індивідуальний, інакше не може бути й мови про творчість. Це не виключає наслідування, особливо спочатку. Навпаки, придивляйся до майстрів. Бери на озброєння те, що тобі здається твоїм, що тобі до вподоби. Не треба розуміти творчість як винахід пороху. Педагогіка існує стільки, скільки існує світ. Прийоми та знахідки не вмирають із майстром, вони передаються його учням і послідовникам. Але кожний справжній учитель, навіть переймаючи, залишається собою. Як же розпізнати, що в тобі твоє, а що - чуже? Краще тебе самого цього ніхто не знає. Звичайно, треба прислухатись до думок, у тому числі і критичних. Але якщо в тебе не буде внутрішнього відчуття істини, ти будеш не вчитель, а «чого бажаєте?». Це інша крайність, на противагу зарозумілості. І потім, хто сказав, що вчитель створює свій образ раз і назавжди? Образ - не схема, а жива особа. У будь-якому випадку він має бути твоїм і він мусить бути живим, а не маскою.

3.      Не замикайся у своєму вчителюванні. Якщо вчитель - тільки вчитель, це нудно. Грай на гітарі, співай, пиши вірші, грай у волейбол, ходи в гори, збирай марки, бувай у театрі та на виставках. Розширюй коло друзів і знайомих. Спілкуйся з найрізноманітнішими людьми. Люби життя в різних його проявах. Ти повинен бути цікавим дітям, але це не вийде, якщо ти зосередишся тільки на самому собі. Крім обов'язкової програми в тебе, як у майстра-фігуриста, повинна бути чудова довільна програма.І знову ж, треба пам'ятати, що всі прояви особистості індивідуальні. Не треба штучно культивувати в собі якості, що тобі не притаманні. Універсальність не обов'язкова. Не треба писати віршів, якщо в тебе немає здібностей. А найголовніше тебе мусять цікавити люди. Не виключай спілкування зі свого життя. Інакше засохнеш, як зламана гілка.Захопленість, багатобічний інтерес потрібні вчителю не просто так, самі по собі, а у зв'язку з особливістю його професії. Не даремно про вчителя кажуть, що він і швець, і жнець, і на дуді грець.

4.      Пам'ятай про комплексний характер учительської праці. Усе має значення, усе потрібне: й ерудиція, і методика, і позакласна робота, і психологія спілкування, і любов до дітей, і дисципліна. Не треба це розділяти, це все взаємозалежне. І якщо ми говоримо про це окремо, те це чисто умовно. Поміть: будь-яка розповідь про школу, епізод, навіть анекдот має в собі комплекс учительських якостей. Інакше виходить безглуздо, смішно або навіть гірше того - непрофесійно.

5.      Будь щасливим. Правда, це більше схоже на побажання. Тоді  скажемо так: будь оптимістом! Вір! Жахливо, коли вчитель не бачить нічого хорошого ані в сьогоденні, ані в майбутньому. Створюй плани, нехай іноді нездійсненні, але конструктивні.У житті кожному буває важко й гірко, у кожного трапляється нещастя й горе. І вранці, буває, не хочеться вставати та йти до школи. І навіть діти часом так набридають... Але треба себе переборювати. Життя - це подолання важких і навіть критичних ситуацій.Так, ми іноді йдемо на різного роду компроміси. Це апеляція до розуму. Безкомпромісність - це впертість і невміння мислити перспективно. Але мета все одно повинна бути. І не тільки мета уроку, і не стільки мета уроку, скільки мета всього твого вчителювання. Діти не повинні бачити в тобі невдахи. Невдах не люблять. Навіть якщо щось не буде виходити, усіма силами руйнуй можливе враження, що в тебе не виходить узагалі. Усередині в тебе, дорогий мій, повинно бути все чітко й упевнено.

6.      Будь чесним і правдивим. «Подумаєш, - скажеш ти, - я сам це учням щодня кажу». І дарма. Щодня це казати не треба. Сказав один раз, і вистачить. Але так, щоб діти тобі повірили. Діти дуже високо цінують чесність. «Так нечесно», - це вкрай негативна оцінка. Хоча суцільно і всюди вони хитруни та брехуни. Не обманюю принципово.

7.      Цінуй гумор у спілкуванні з учнями. Якщо ти сам, як кажуть, не блищиш дотепністю, цінуй гумор в інших. Не бійся смішного, не бійся бути смішним сам: бувають зовсім безневинні й необразливі смішні ситуації. Інша справа, якщо над тобою сміються постійно, якщо ти взагалі смішний - це все!Не треба дивитись на гумор, як на прийом. Усе, у тому числі й гумор, повинно бути природно й доречно. Деякі вчителі сердяться, коли діти сміються. Навіть виганяють їх із класу. І дарма. Будь-якою ситуацією на уроці, у тому числі і смішною, учитель має володіти. І якщо вчитель сказав: «Посміялися, і вистачить», клас повинен підкоритись. Треба пам'ятати й те, що сміх може боляче ранити. Тому треба знати межу, бути обережним і тактовним.

8.      Будь природним, не прикидайся, не намагайся здаватись розумніше та краще, ніж ти є. Даремно: діти тебе все одно розкусять. Часто вчителя порівнюють з актором, і в цьому є свій резон. Але вже якщо ти граєш роль, нехай вона буде твоєю. Грай себе. І не перегравай! Подібність між учителем та актором полягає, можливо, у тому, що і той і інший виходять на аудиторію, на публіку. Якщо між акторами та глядацьким залом не встановлюється невидимий контакт, спектакль провалюється. Так і у класі. Деякі кричать і стукають кулаком по столу, а дітям не страшно. Інші говорять тихо й дивляться вбік, але якесь чаклунство заворожує дітей, і вони не зводять з учителя очей. Це феномен учительського гіпнозу, такого, утім, тендітного, але солодкого.

9.      Не уявляй про себе більше того, що ти є насправді. Знай собі ціну й будь скромним, не втрачаючи достоїнства. Не треба здаватись, треба бути. Не бійся честолюбства і не слухай ханжей і бездарних заздрісників. Але честолюбство мусить бути всередині, демонструвати його непристойно. Честолюбство, усе-таки, відіграє допоміжну роль як стимулятор справи. Головне - справа. Це - твоє кредо, запам'ятай! Ти ж завжди на очах, тим більше в дітей, які все бачать і все зауважують. Від їхнього уважного погляду не вислизає нічого! І ти не думай, що думкою дітей, їхнім ставленням можна зневажати. Тому що вони і є твої головні цінителі та судді, вони, а не начальство, і навіть не твої колеги та друзі.

10.  Якщо не марнославство, то що ж повинно бути в основі твого життя та роботи? Твоя громадська позиція. І тому наостанок, знайди її. Але, можливо, вона в тебе вже є, ця позиція. Можливо... Але вона формується, стабілізується та кристалізується у справі.
Громадська позиція насамперед - моральна. Запам'ятай: які би прекрасні підручники ми не видавали, які б чудові програми не складали, справжній провідник громадської ідеї - ти. І від тебе залежить, чи дійде ця ідея до розуму й серця учня в цілості та чистоті чи буде так хитромудро перевернена й перекручена, що результат виявиться прямо протилежним.

І, нарешті, останнє: не сприймай це як якусь подобу скрижалей чи безапеляційного проголошення непорушних істин. Абсолютних правил, придатних на всі випадки життя, не існує. Думай сам!

                   

Клятва молодого вчителя

Заради дитини,заради майбутнього людства як учитель і вихователь клянуся:

—  поважати особистість дитини;

—  забезпечувати її фізичну та духовну недоторканість;

—  розвивати її вроджені здібності їй на користь і на користь оточуючим;

—  не ламати,а зміцнювати волю дитини;

—  відкривати їй шлях до пізнання світу;

—  не позбавляти її надії;

—  показати їй,як знайти щастя в малому,розвивати в ній потяг до кращого;

—  вчити її служінню істині та терпимості до помилок.

Клянуся також:

—  піклуватися про те,щоб залишити прийдешнім поколінням світу,у якому варто буде жити;

—  бути прикладом для дитини,показати,як боротися зі спокусами і труднощами;

—  протистояти обставинам,якщо вони заважатимуть мені реалізувати вищезгадані принципи.  

ПОРАДИ МОЛОДИМ УЧИТЕЛЯМ

1. Будьте оптимістами!

 2. Не забувайте найголовнішого: діти - істоти парадоксальні, часом алогічні

3. Ми самі є причиною всього, що відбувається навколо нас, хоча потім нерідко жаліємося, що це не те, чого ми хотіли б.

 4. Як спілкуватися з батьками? Так само, як і з дітьми. Дорослі — ті самі діти, тільки дуже втомлені.

5. Не рвіться до високого крісла, адже директора легко звільнити з посади, а вчителя важко.

6. Пам'ятайте, що вирішальне значення для подальшої педагогічної діяльності має перша поява в класі, перші уроки, перше знайомство з дітьми.

7. Якщо ви спочатку даєте дітям волю, а потім їх притиснете, - вони вас не любитимуть; якщо, навпаки, спершу притиснете, а потім дасте волю, - вони вам будуть вдячні.

8. Умійте відчувати радість від спілкування з дітьми.

9. Не з'являйтесь без діла дітям на очі.

10. Віддавайте своє тепло, ласку не тим, хто на них напрошується або хто вам більше до вподоби, а тим, кому це найнеобхідніше.

11. Якщо ви вагаєтесь, як вчинити, не поспішайте, краще ретельно обміркуйте свій майбутній крок.

12. Учитель завжди має бути у доброму настрої.

 13. Не забувайте: виховувати можна навіть тоном, яким ви вітаєтесь.

14. Намагайтеся за можливості довідатися, якими ваші вихованці були раніше, як вони поводилися, як жили.

15. Не хвилюйтесь, якщо припустилися помилки. Діти, на відміну від дорослих, завжди її вибачать

16. Пам'ятайте: думати - ваш головний обов'язок.

17. Хваліть себе тричі на день: уранці, вдень і ввечері.

   

Вивчення програми та інших нормативних документів

Математична освіта є важливою складовою загальноосвітньої підготовки. Місце математики в системі шкільної освіти визначається її роллю в інтелектуальному, соціальному і моральному розвитку особистості, розумінні будови і використання сучасної техніки, нових інформаційних технологій, сприйманні наукових і технічних ідей, формуванні наукової картини світу і сучасного світогляду.

    Математика є опорним предметом при вивченні суміжних дисциплін    (фізики, хімії, інформатики, біології, географії, економіки, креслення), тому без належної математичної підготовки неможлива повноцінна освіта сучасної людини.

    Вирішальне значення для системи шкільної освіти має формуючий вплив предмету математики на особистість школярів.

Йдеться, насамперед, про розвиток логічного мислення, просторових уявлень і уяви, алгоритмічної і інформаційної культури, уваги, пам’яті, позитивних властивостей особистості і рис характеру, емоційно-вольової сфери.

    На сьогодні зміст навчального матеріалу має забезпечувати не екстенсивне, а інтенсивне навчання і самонавчання учнів, перенесення акцентів із перманентного збільшення обсягу інформації, призначеної для засвоєння учнями, на вироблення вмінь її використовувати для досягнення певних цілей, тобто на інтелектуальний розвиток учня.

    Знати математику – це вміти її застосовувати. Цей підхід передбачає не лише засвоєння готових знань, а й способів міркувань, що застосовуються в математиці, створення педагогічних ситуацій, що стимулюють самостійні відкриття учнями математичних фактів. З огляду на це навчальний матеріал повинен містити загальні схеми розв’язування задач, загальні підходи до моделювання прикладних ситуацій, відомості про суть задач, їх склад і структуру.

    Шкільний курс математики у   загальноосвітніх навчальних закладів вивчаються за програмами, затвердженими Міністерством  освіти і науки, молоді і спорту України:

для 5 – 9 класів «Математика 5-12 класи, програма для загальноосвітніх навчальних закладів». Київ «Перун», 2005;

для 10 – 11 класів «Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, 10-11 класи. Рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень». Київ, 2010.

Кожна програма починається з пояснювальної записки. В ній вказані цілі навчання математики, характеристика навчального змісту і особливостей його реалізації, структура програми. Вивчивши пояснювальну записку (це є обов’язок кожного педагога), ви дізнаєтесь що математичні знання і вміння розглядаються не стільки як самоціль, а як засіб розвитку особистості школяра, забезпечення його математичної грамотності як здатності розуміти роль математики в світі, в якому він живе, висловлювати обґрунтовані математичні судження і використовувати математичні знання для задоволення пізнавальних і практичних потреб. Тут вказані основні змістові лінії курсу математики, основні завдання курсу математики, об’єкти вивчення, прикладна спрямованість математичного матеріалу тощо.

Вчитель зобов’язаний при викладанні предмету виконати програму, тобто вичитати ту кількість годин, яка вказана   

    До пропонованого розподілу годин на вивчення окремих тем програми можна вносити зміни з урахуванням рівнів математичної підготовки учнів, спрямування їх пізнавальних інтересів та здібностей. При цьому необхідно забезпечити міцне засвоєння всіма учнями базового змісту шкільної математичної освіти. Резерв навчального часу, а також години на повторення навчального матеріалу вчитель може використовувати на повторення на початку навчального року за курс попереднього класу чи як додаткові години на окремі теми або для узагальнення й систематизації матеріалу і повторення в кінці навчального року.

    Слід   звернути   увагу   на   те,   що   розділ   «Зміст   навчального матеріалу» програми з математики для загальноосвітніх навчальних        закладів    задає  міні-мальний       обсяг   матеріалу, обов’язковий для вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах. Частина матеріалу, зміст якого подано у квадратних дужках, не є обов’язковою для вивчення і не виноситься для тематичного контролю. Враховуючи можливості навчаль-ного закладу та  бажання вчителя, можна розглянути  ці теоретичні питання оглядово, без доведення або в процесі розв’язування відповідних задач.

Курс   математики,   який   призначений   для   профілів   природничого   напрямку,   забезпечуючи   гармонійний   розвиток образного і логічного мислення, повинен особливу увагу приділити з’ясуванню ролі математики в сферах її застосувань.

Насамперед це означає, що учні повинні опанувати простими навичками математичного моделювання. Досягти цього можна за рахунок зваженого компромісу між строгістю і доступністю викладення матеріалу, а також його прикладною спрямованістю.

    Широкі можливості для інтенсифікації та оптимізації навчально-виховного   процесу,   активізації   пізнавальної   діяльності, розвитку творчого мислення учнів надають сучасні інформаційні технології навчання.

    Доцільною   вбачається   організація   проблемно-пошукової (дослідницької) діяльності учнів на позакласних і факультативних заняттях з математики. Дослідницька діяльність учнів отримує новий рівень розвитку при її супроводі програмною підтримкою, що надає можливість здійснення комп’ютерного моделювання геометричних об’єктів, їх комбінацій, проекцій, траєкторій переміщення фігур, забезпечення графічного контролю, чисельних підрахунків, оцінювання лінійних, кутових, числових величин, маніпулювання віртуальними об’єктами, проведення з ними регламентованих імпровізацій.

Навчаючі програми GRAN 1, GRAN –2D, GRAN – 3D призначені для використання на уроках математики у старших класах. За їх допомогою доступнішим стає вивчення ряду тем курсу алгебри та початків аналізу, геометрії: побудова графіків функцій, розв’язування систем рівнянь і нерівностей, знаходження   площ   фігур,   обмежених   графіками   функцій, об’ємів тіл обертання тощо.

Пакет динамічної геометрії DG створено для комп’ютерної підтримки шкільного курсу планіметрії і призначено для використання   вчителями   математики   і   учнями   7–9   класів   на уроках геометрії.

Пакет динамічної геометрії DG підтримує різні види навчальної діяльності і має такі можливості:

    – організація комп’ютерних експериментів і досліджень, висування і візуальна перевірка гіпотез, як засіб підтримки конструктивного напрямку в навчанні;

    – моделювання геометричних побудов: створення побудов за допомогою комп’ютерних аналогів циркуля і лінійки, дослідження отриманих результатів, проведення вимірювань;

    – миттєва зміна всіх залежних побудов при зміні деяких вихідних параметрів;

    – ілюстрування задач і теорем курсу планіметрії.

Пакет може бути використаний для створення інтерактивних навчальних посібників із гіпер-посиланнями, підказками, динамічними ілюстраціями та мультимедійними можливостями; для створення динамічних опорних конспектів з коментарями; розробки довідників.

 Програмно-методичний комплекс (ПМК) ТЕРМ  VII- ІX призначений для використання на уроках алгебри у 7–9 класах, а також вчителям математики – при підготовці до проведення уроків, самостійних або контрольних робіт, учнями – при виконанні домашніх завдань. ПМК всебічно підтримує практичну діяльність учнів та вчителів, надаючи їм одночасно необхідну інформацію навчального та довідникового характеру.

 Педагогічний програмний засіб «Система перевірки знань, проведення олімпіад та конкурсів «ОЛІМП» дає можливість проводити тестування учнів за питаннями, які створює сам викладач. Дає можливість полегшити та прискорити перевірку та оцінювання результатів тестових завдань.

Вчителю,   при   виборі   педагогічних   програмних   засобів, перевагу слід надавати тим навчаючим програмам, що спонукають учнів творчо підходити до розв’язування задач, мають певну дидактично обґрунтовану методику вивчення навчального матеріалу, слугують основою для творчого пошуку експе-риментальних досліджень.

Календарне планування

Складання календарно-тематичних планів належить до виняткової компетентності вчителя. При цьому слід урахувати багато чинників, зокрема рівень підготовки учнів конкретного класу, підручники, за якими працюють навчальному закладі, методику викладання, психолого-емоційний стан, вікові та фізичні можливості учнів.    Календарне планування погоджується та перевіряється адміністрацією школи із метою виконання всіх вимог щодо якісного планування навчальних занять. Календарне планування навчального матеріалу здійснюється вчителем на підставі навчальних програмах. Бажано, щоб у навчальному закладі календарно-тематичні плани всіх учителів математики були складені за єдиним (найбільш оптимальним для даного закладу) зразком. Це дозволить адміністрації закладу та керівникові методичного об’єднання зробити перевірки планів більш ефективною і якісною, а самим вчителям краще орієнтуватися в них у разі заміни. Учитель може самостійно складати календарний план, на основі програм та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, рекомендованих Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, структуру і форму яких визначати самостійно, кількість годин, що зазначені в програмі є обов’язковою для виконання. Для того, щоб календарне планування було дієвим потрібно, щоб воно відповідало підручнику, з яким працюють учні класу, тобто тому, що є в наявності у вашій бібліотеці.  Можна користуватися календарними планами з друкованою основою (з доопрацюванням), вносити до них, відповідні корективи згідно програм та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, рекомендованих Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, адаптувати їх до можливостей класу.

Ваш успішний урок

У законі Україні «Про загальну середню освіту» зазначено: головною метою діяльності сучасних освітніх установ є формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду. Сучасна школа потребує вчителя, здатного розпочати зміни в освітньому середовищі з самого себе. Орієнтація сучасної школи на профільне навчання ще більше змушує акцентувати увагу на розвиток таких умінь учителя, як здатність до розробки авторських програм, підготовку сучасного дидактичного матеріалу, орієнтації в найновіших досягненнях та перспективах розвитку науки, з якою пов’язаний предмет викладання. Одним із способів оптимізації та активізації процесів реформування освіти є введення в практику діяльності шкіл комп’ютерних, інформаційно-комунікаційних технологій. Успішність, досягнення позитивних результатів у навчанні та підвищення викладання досягається в результаті запровадження навчально-методичних комплексів з кожного навчального предмета: державний стандарт, інструктивно-методичний лист, перелік підручників та навчальних посібників, календарно-тематичне планування, література для вчителя, критерії оцінювання навчальних досягнень, інструкції для учнів тощо.

Основа навчання – урок. Урок – це така форма організації навчальної роботи, яка включає різноманітні колективні та індивідуальні заняття учнів класу під керівництвом вчителя з метою свідомого, активного і міцного засвоєння ними певного навчального матеріалу.

Питання про типи або види уроків цікавило методистів і педагогів багато десятиліть. Але і до сьогодні воно остаточно не вирішено. Найвдалішим слід вважати класифікацію уроків за метою:

·         вступні і підготовчі уроки,

·         уроки пояснення нового матеріалу,

·          уроки закріплення пояснення,

·         уроки розв’язування задач,

·         уроки перевірки умінь і навичок,

·         уроки узагальнення і систематизації знань,

·         комбіновані.

Для перевірки домашнього завдання можна учням запропонувати вправи, подібні до домашніх, диктант, усні вправи тощо... В окремих учнів можна взяти роботи на перевірку, а останнім запропонувати взаємоперевірку в парах, групах, звірити з відповідями на відкидній дошці, моніторі і т. д. Якість виконання учнями домашніх завдань можна перевірити по-різному, залежно від характеру роботи, віку учнів та багатьох інших умов: читати, записувати на дошці., запропонувати самостійну роботу.

Після цього можна перейти до пояснення, записавши тему.

Пояснення нового матеріалу можна теж проводити по-різному. В старших класах доцільно проводити лекції, евристичні бесіди (на допомогу майбутнім студентам), оскільки в вузах учням доведеться багато слухати лекцій і конспектувати. В основній школі пояснення проводиться у формі бесіди з використанням знань учнів. При такій формі учні мають бути активніші, вчитель має зворотній зв’язок, зразу має змогу переконатися, що учням не зрозуміле, спрямувати їх міркування.

Дуже важливо цілеспрямувати пояснення, щоб учні відразу зрозуміли, про що йтиметься на уроці. Це можна зробити за допомогою проблемної ситуації. Добре активізує учнів розповідь про якийсь епізод з життя класу, школи (екзаменаційна задача, олімпіадна...).

Тему уроку слід називати так, як вона формулюється в програмі чи підручнику. Після цього можна записати тему і перейти до пояснення. Скільки матеріалу можна пояснити учням? Чим менше, тим краще зрозуміють... Якщо матеріал можна пояснити за 3-5 хв., а молоді вчителі – 30 хв. то може в ньому загубитись основне і матеріал стане незрозумілим. Досвідчені вчителі пояснюють не весь матеріал, а роблять пропуски для самостійної роботи з підручником.

Недомовлене – принада для мислення. Основний матеріал, який учні повинні засвоїти, треба виділити.

Особливої уваги вимагає від учителя організація самостійної роботи учнів з додатковою літературою та при розв’язуванні задач підвищеної складності. При підготовці до уроку-семінару учням доцільно пропонувати такі завдання: підготувати доповідь, анотацію статті; ознайомитися з новим методом розв’язування задачі.

Людина щодня зустрічається з необхідністю дотримуватися тих або інших правил, які являють собою послідовність дій, які необхідно виконати в певному порядку. Ця послідовність-алгоритм: наперед задане зрозуміле і точне розпорядження щодо розв’язку задачі за певне число дій.

Математична модель – це система математичних співвідношень-формул, рівнянь, нерівностей і т.д., що відображають істотні властивості об’єкта або явища. Найбільш ефективно математичну модель можна реалізувати на комп’ютері у вигляді алгоритмічної моделі. Створюючи математичну модель для розв’язування задачі, потрібно виділити припущення, на яких ґрунтується математична модель; визначити, що вважати початковими даними, а що результатами.

Пропаганду книги, навчання прийомам роботи з книгою учителю слід вести систематично у найрізноманітніших формах, починаючи з молодших класів. За допомогою навчальної книги треба намагатися розв’язувати задачі управління самостійною діяльністю учнів і поступового формування не тільки умінь, а й бажання самостійно здобувати знання. Народна мудрість гласить: «Можна привести верблюда до води, але не можна змусити пити». Саме поняття пізнання відбуватиметься тільки тоді, коли учень захоче пізнати.

Щоб знання учнів були міцними, потрібно декілька хвилин, або і цілі уроки, відводити на закріплення після пояснення. Якщо учень зрозумів якусь формулу або теорему, то це ще не означає, що він її пам’ятатиме. В процесі виконання самостійних робіт навчальних і контролюючих відбувається закріплення вивченого. Головне при засвоєнні понять – уміння застосовувати їх на практиці, оперувати ними. Китайська мудрість вчить: «Скажи мені – я забуду. Покажи мені – я запам’ятаю. Дай мені виконати самому –я навчуся».

Процес формування понять не закінчується їх введенням. Він продовжується при використанні цих понять для означення інших понять. Велику роль при цьому відіграють дії:

1) підведення під поняття (розпізнавання поняття);

2) виведення наслідків із поняття.

Дехто протиставляє пам’ять мисленню і вважають, що потрібно розвивати мислення.

„Якщо є знання, здобуті пам’яттю, то буде і мислення» (Г.П. Бевз).

Основним критерієм уроку є не його зміст, а те, як учні працювали на уроці. Має значення темп уроку.

Тому не треба кожний урок робити так, щоб він точно відповідав вибраній заздалегідь системі і поурочному плану, бо такий урок не завжди буде найкращим.

Розв’язування задач дає можливість виховувати в учнів активність, самостійність мислення, наполегливість. Скільки часу треба відводити на уроках розв’язуванню задач? На це запитання не можна дати вичерпну відповідь. Усе залежить від вибраної теми і мети.

Під час вивчення всіх тем є можливість і потреба розв’язувати задачі усно. Вчителеві видніше, як розв’язувати усні вправи з підручника: письмово чи усно.

Що робити, коли учні не виконують домашні роботи? З’ясувати причину: невдало підібране завдання, недостатня вимогливість вчителя, несистематична перевірка завдань. Невиконання домашнього завдання одна із причин, неуспішності учнів.

Перед вчителем стоїть завдання не лише дати учням міцні знання і навички з основ наук, розвивати їх мислення, зацікавити вивченням, активізувати їх пізнавальну діяльність, а привчити самостійно працювати так, щоб, закінчивши школу, вони могли самостійно підвищувати свою кваліфікацію в майбутній трудовій діяльності.

У зв’язку з цим сучасна педагогіка та психологія спрямовують свої зусилля на те, щоб виявити можливість учня розширити і максимально використати їх для розвитку особистості. Тому підвищення ефективності уроку стало предметом особливої уваги з боку школи, вчителя і педагогічної науки.

Вміле володіння арсеналом педагогічного досвіду дасть можливість творчо використовувати існуючі шляхи підвищення ефективності уроків з математики і знаходити нові.

Серед традиційних методів навчання особливої уваги заслуговують евристичні бесіди, самостійні роботи, розв’язування задач навчального, логічного, пошукового характеру. Сучасна педагогіка і психологія спрямовує свої зусилля на те, щоб виявити здібності та можливості учня, максимально використати їх для розвитку його особистості. Цього можна досягнути не лише вдосконаленням змісту шкільного курсу, а й впровадженням таких методів, засобів та організаційних форм навчання, які б активізували пізнавальну діяльність учнів, розвивали їх мислення, здібності, привчали працювати самостійно і творчо.

Однією з форм, що активно запроваджується вчителями математики в навчальний процес, є нетрадиційні уроки. Так називають уроки, що не вкладаються в рамки традиційної методики навчання, на яких учитель не дотримується стандартної структури, методів і прийомів навчання.

Нетрадиційний урок – це передусім творчість, самобутність і навіть мистецтво вчителя. Такий урок може максимально стимулювати пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу учнів, їх інтерес до навчання.

Розрізняють такі види нетрадиційних уроків: інтегровані, міжпредметні, театралізовані, ігрові, з різновіковим складом учнів та ін. Загалом, за формою організації нетрадиційні уроки бувають такі: семінар, урок-залік, урок-подорож, урок-лекція, урок-практикум, урок-КВК, урок-естафета, урок-гра, тощо.

Потрібно турбуватися про те, щоб на уроці кожний учень працював активно, захоплено, і використовувати це як відправну точку для виникнення та розвитку допитливості, глибокого пізнавального інтересу. Це особливо важливо робити у підлітковому віці, коли ще тільки формуються, а іноді ще тільки зароджуються постійні інтереси і нахили до певного предмета. Саме в цей період учителю треба розкрити притягальні сторони математики.

Важлива роль тут відводиться дидактичним іграм на традиційних уроках та урокам-іграм. Сучасна дидактика справедливо вбачає в них можливості ефективної організації взаємодії вчителя і учнів, продуктивної форми їх спілкування з елементами змагання, розкутості, інтересу у дітей; формується звичка зосереджуватися, мислити самостійно, розвивається увага, уява, прагнення до знань. Захопившись, учні не помічають, що вчаться: пізнають, запам’ятовують нове, орієнтуються в незвичних ситуаціях, фантазують. Ігри допомагають виховувати в учнів дисциплінованість, доброзичливість, почуття відповідальності та інші хороші якості.

Добре активізують учнів створення проблемних ситуацій. Якщо ж проблемна ситуація створюється формально, то витрачається дорогоцінний час, а проблему вирішує вчитель сам, а не учні.

Використання наочних посібників, дидактичних матеріалів допомагають вчителеві в розв’язанні поставленої мети.

Хороших наслідків досягають вчителі, використовуючи різні форми і методи навчання з урахуванням особистості учня.

Не слід хворобливо ставитись до помилок учнів при розв’язуванні задач. Слід відрізняти помилки в процесі вивчення теми і після вивчення теми. Помилки в процесі вивчення теми не шкідливі, а корисні. Вони сигналізують вчителю, чого саме даний учень не зрозумів. Можливо й інші учні не зрозуміли, але не проявили. Помилка дає вчителеві потрібну інформацію. Вчитель повинен не просто поправити помилку, а використати її. Вчитель повинен прагнути не до того, щоб якомога більше розв’язати задач, а щоб кожна з них була зрозуміла до кінця і була сходинкою в оволодінні математики. Вчителі задають багато запитань учням. Тим самим вони ставлять перед собою мету: активізувати увагу учнів всього класу; підказувати вірний хід розв’язку; узагальнювати відповіді.

Продумана і точна постановка запитань може служити розвитку творчого і логічного мислення учнів, реалізації особистості учня.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ ДО УРОКУ

1. Вчитайся у розділ програми, який потрібно вивчити на даному уроці, а в деяких випадках — і в пояснювальну записку до програми.
2. Вивчи матеріал цього розділу, питання, теми.
3. Сформуй задум уроку, дай відповідь на запитання, чого б ти хотів осягнути в результаті його проведення, сформулюй мету уроку (навчальну, виховну, розвивальну).
4. Уяви колектив даного класу, уявно намалюй конкретних учнів.Уяви психологію цих учнів, використовуючи мистецтво педагогічного перевтілення, намагайся накреслити їхні дії на шляху до досягнення мети.
5. Вибери з усього арсеналу методичних прийомів найоптимальні для даного матеріалу і для даних учнів.
6. Зістав обрані прийоми зі своїми можливостями, змоделюй свої дії на даному уроці.
7. Продумай структуру уроку і зафіксуй усе знайдене в план-конспекті.
8. Підготуй наочні й навчальні посібники, не забудь підготувати і перевірити справність ТЗН, комп'ютерної техніки.
9. Повтори подумки або вголос вузлові елементи плану, продумай непередбачені обставини, знайди і зафіксуй запасні варіанти.
10. Спитай себе: «Ти готовий до уроку?»

Підготовка вчителя до уроку

Готуючись до уроку, вчитель повинен вияснити тему уроку, мету уроку, тип уроку, основні питання уроку.         

Проаналізувати результати попередніх уроків.

Переглянути план попереднього уроку.

Вивчити матеріал з підручника, переглянути спеціальну та методичну літературу.

Підібрати наочні посібники, фактичний матеріал, методичну літературу, роздатковий матеріал.         

Продумати план уроку, питання та їх послідовність.       Врахувати вікові особливості учнів, важкі місця.         

Скласти план уроку, конспект уроку.         

Оцінити навчальне і виховне значення матеріалу.         

Підготувати все необхідне для уроку. Перевірити готовність до уроку свою, учнів, класу, обладнання.    

Написання поурочного плану

Поурочний план - дзеркало роботи вчителя, пишеться систематично на кожний урок і повинен бути змістовний і акуратний.           

Поурочний план повинен включати такі основні питання: дату,  тему і мету уроку, питання для опитування, розгорнутий план викладу нового матеріалу, питання, задачі чи приклади для повторення та закріплення нових знань, проблемні питання, зв'язок з дійсністю, домашнє завдання, унаочнення уроку, методику його проведення.           

Краще всього поурочний план вести в одному зошиті і писати на одній сторінці листа, а другу сторінку залишити для заміток, де можна записати на майбутнє цікаву для себе думку, чи більш вдалий спосіб викладу матеріалу, вирізку з газети, новинки в галузі і т. д.           

Складаючи поурочний план, вчитель повинен думати і про те, щоб урок був змістовний, цікавий і приніс класу не тільки знання, а й задоволення.

Уміння заходити у клас

1. Завчасно з’ясуйте, у якому кабінеті відповідно до розкладу ви маєте проводити заняття, особливо коли це пов’язано із замінами уроків.

2. У кожному класі виберіть собі помічників, які під вашим керівництвом готували б до уроків необхідне навчальне приладдя.

3. Під час перерви підберіть усі матеріали, потрібні вам для конкретного уроку, компактно складіть їх.

4. Оглянувши себе перед дзеркалом, після першого дзвоника на урок виходьте з учительської та прямуйте до класу

5. Дайте змогу всім учням зайти до класної кімнати.

6. Журнал, зошит, підручник тримайте в лівій руці, а правою відчиняйте двері. Ви маєте з’явитись в отворі дверей у повний зріст. Не обертаючись, правою рукою за своєю спиною зачиняйте двері.

7. На вашому обличчі має бути вираз задоволення і ледь помітна посмішка: ви раді зустрічі з вихованцями.

8. Упевненою ходою ідіть до робочого стола, дві-три секунди уважно оглядайте клас, щоб охопити поглядом усіх учнів і психологічно налаштувати їх на навчальну діяльність.

9. Зайшовши до класу, не забудьте привітатись.

Самоаналіз уроку

1. Загальні відомості про урок.           

   Дата, клас, назва предмету, готовність класу, кількість учнів, тема уроку, мета уроку.

2. Тип уроку.           

3. Доцільність вибраного типу уроку з точки зору вивчення даної теми. Наскільки чітко і послідовно розміщені окремі елементи уроку.  

4.  Зміст уроку.  Відповідність з програмою, повнота та науковість поданого матеріалу. Зв'язок теорії з практикою, зв'язок з сучасністю, доступність викладу, чи володіє вчитель в достатній мірі матеріалом.

5. Метод викладання.  

6. Чи відповідає метод викладання змістові і типу уроку, а також віковим особливостям учнів. Чи забезпечується принцип наочності та активності навчання? Види самостійних робіт учнів, їх методична цінність. Способи перевірки та оцінки знань. Способи перевірки домашнього завдання.

7. Перевірка учнів.    

8. Наскільки учні були включені в активну роботу пізнання і засвоєння. Чи були вони уважні, зацікавлені? Чи були порушення дисципліни на уроці, чим це викликано?

9.  Перевірка вчителя.       
10. Уміння володіти класом, організувати його для роботи, його активність. Уміння створювати добру дисципліну, стиль і тон в роботі. Педагогічний такт, емоційність. Зовнішній вигляд, культура мови, чи користується авторитетом у дітей.

11.  Результати уроку.    

12. Виконання плану. Досягнення мети. Об'єм і якість знань. Виховне і навчальне значення уроку.  

13. Висновки і пропозиції.    

14. Позитивні та негативні сторони уроку. Як удосконалити позитивні сторони уроку і як уникнути негативних сторін. Оцінка уроку.

Зразок конспекту уроку з алгебри, 8 клас.

Тема: Тотожні перетворення раціональних виразів

Мета: Узагальнити та систематизувати знання учнів про дії з раціональними дробами

Завдання:

    навчальні: відтворити знання про раціональні вирази, систематизувати та узагальнити знання, отримані учнями в процесі вивчення теми;

   розвивальні: розвивати увагу, мислення, пам’ять, культуру математичного мовлення, вміння працювати самостійно, аналізувати ситуації;

          вміння і навички щодо розв’язування та їх оформлення;

          сприяти розвитку  комунікативної, інформаційної, соціальної компетентності, а також самоосвіти й саморозвитку продуктивної творчої діяльності.

   виховні: виховувати уважність, кмітливість, акуратність, самостійність, дисциплінованість, самокритичність.

Тип уроку: узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок.

Хід уроку

І Організаційно- психологічний етап.

  Створення сприятливого психологічного клімату на уроці.

Доброго дня вам, восьмикласники. Сьогодні на уроці алгебри ми працюватимемо разом, відкриваючи, може, шось нове, але і підтримуючи вже вивчене. Я розраховую на вашу підтримку і допомогу. Хочу побажати вам успіху.

    У – упевненості

    С – спостережливості

    П – послідовності

    І –  ініціативності

    Х – хоробрості.

І не тільки на уроках математики, бо, якщо звернутися до слів філософа Е.Ільєнкова, то можна зазначити: «Досягнення успішного результату під час розв’язування задач – зовсім не привілей математики. Усе людське життя – це не що інше, як постійне бажання досягти успіху…»

Підніміть руку, зто бажає досягти успіху? Я також бажаю досягти усіху.

Отже, це питання є важливим для нас, тож давайте обговоримо його та запропонуємо складові успіху, які розмістимо на слайді.

(діти висувають пропозиції, складають асоціативний кущ, учитель може допомогти: знання, підтримка, уважність, співпраця, самоконтроль, старання).

ІІ. Етап підготовки до активного свідомого сприйняття матеріалу.

   Підготуємо наші зошити для роботи. Пам’ятайте, що під час роботи з діловою документацією до успіху веде старання, охайне ставлення до цієї справи.

Запис теми уроку.

Сформулюймо мету уроку: удосконалити навички і вміння виконувати дії з раціональними виразами, вміти застосовувати вивчені формули до розв’язування вправ, знати виконувати дії з раціональними виразами.

Ми розуміємо актуальність того, над чим працюємо: для виконання домашніх завдань, тематичного оцінювання, для продовження навчання та вивчення інших наук.

ІІІ. Наш урок сьогодні ми проведемо у вигляді змагання двох команд, гри «Математичний футбол».

Отже, на футбольний майданчик виходять дві команди: «Динамо Квадрат» і «Раціонал». Привітання команд.

Капітан команди «Динамо Квадрат» _________________

Капітан команди «Раціонал»  _______________________

 І етап. Почнемо гру з того, що відновимо рекламні щити, якими обкладено футбольне поле. Відновити вивчені формули і назвати їх. (по черзі для кожної команди).         

                      Слайд 1

             

Сьогодні на уроці ми будемо працювати над самооцінкою, бо це важливо для досягнення успіху в будь - якій справі. Отже, в школі ми повинні навчитися оцінювати свої знання. За допомогою самооцінки ми наприкінці уроку дізнаємось про результативність своєї роботи та здійснимо вибір домашнього завдання. За кожен етап уроку учень виставляє собі від 0 до 3 балів.

 Бал 1 – багато помилок, потребую допомоги.

 Бал2 –  допускаю незначні помилки, потрібна підтримка.

 Бал 3 – виконую всі завдання, надаю допомогу іншим.

Картка самооцінки
Етапи уроку	Бали
1. Знання формул
2. «Вірю – не вірю»
3. Естафета
4. Робота в групах
Сума балів

 Зробіть самооцінку І етапу: знання формул.

  ІІ етап змагання: «Вірю- не вірю»

Слайд 2  (для однієї команди)  

•      а²-4 = (а - 4)(а + 4)                 

•      3а + 6 = 3(а +3)

•      а² + 9 = (а +3)(а - 3)

•      а² +10а +25 = (а+5)²

•      (а+7) (а – 7) = а²+ 49

  Слайд 3  (для другої команди)

•       а² + 4 = (а - 2)(а + 2)

•      а² +10а -25 = (а-5)²

•      3а - 6 =- 3(а +2)

•      а² - 9 = (а +3)(а - 3)

•      а²+5а +10 = (а+5)²         

 Здійсніть самооцінку.

ІІІ етап гри: «Естафета»

По черзі для кожної команди. Вчитель дає завдання. Учасники по одному виходять і виконують його (пісочний годинник відраховує час) і прикріплюють на дошку відповідь, написану на карточці. Правильні відповіді дадуть слово «ГОЛ», якщо обернути карточки з відповідями.

     Для І команди:                                       Для ІІ команди:

      1)                                                   1)

      2)                                         2)

     3)                                             3)

  Діти ставлять самооцінку.

IV етап: Групова робота.   Виконання прикладу на всі дії.

        

За першість у початку виконання дається завдання: розкласти на множники:     .

По закінченні роботи діти роблять самооцінку.

V. Інструктаж щодо вибору та виконання домашнього завдання.

Таким чином, ми подолали чотири сходинки до успіху. Але протягом уроку ми весь час працювали з партнерами, могли отримати допомогу, в житті дуже часто випадає розраховувати тільки на свої сили. І цього теж потрібно вчитися. Це одна з причин виконання домашніх завдань. Підрахуйте суму балів на своїх картках, візьміть картки із завданнями для домашньої роботи та оберіть домашнє завдання за своєю самооцінкою. Як потрібно працювати вдома?

Перегляньте  виконання завдання в зошиті, перегляньте пораду щодо виконання д/з та починайте діяти. Якщо обране завдання буде для вас складним чи простим, скоригуйте свій вибір та оберіть завдання наступного або попереднього рівнів.

VI. Підсумок уроку

Підніміть руку, хто одержав 7 і вище балів?

Після проведення матчу, тренер збирає команду, щоб обговорити сильні та слабкі сторони гри, проаналізувати виконану роботу. До уроку ви обрали емблеми: синій, червоний, білий, чорний м’ячі. Білий – факти про знання та вміння, червоний – настрій, емоції, чорний – недоліки уроку, синій – важливість цього уроку. Візьміть папірці з відповідним кольором до вашої емблеми та заповніть їх.

Не сподобалось… Заважало…. Я досяг успіху,  тому що…	Я знаю …. Я вмію …. Я досяг успіху, тому що…
Урок важливий тому що… Я досяг успіху, тому що…	Мені сподобалось… Мій настрій… Я досяг успіху, тому що…

(Папірці збирають у рюкзак, декілька зачитують).

Чи існує універсальна формула успіху, чи одержали ми її сьогодні на уроці? Це питання належить до розряду проблем пошуку створення вічного двигуна, побудови машини часу. Але без віри людини у можливість створення не було б кроку вперед, не було б прогресу. Я обрала на урок емблему жовтого кольору – кольору віри та оптимізму. Хочу подякувати за урок, ще раз побажати вам успіху, сказати, що я вірю у ваш успіх. І наголосити, що однією з формул успіху є те, що «Успіх – це 10% таланту і 90% щоденної наполегливої праці».

Картка із завданнями для домашньої роботи

Рівень (бали)	Домашнє завдання	Порада
І (1 – 3 )	Повторити формули. №1. Скоротити дріб . №2. Виконати дії . Відповідь: 1.	Чисельник і знаменник скоротіть на спільний множник. Спільний знаменник .
ІІ (4 – 6)	Повторити формули. №1. Піднести до степеня . №2. Виконати дії	Повторіть правило піднесення до степеня. Скорист. формулами:
ІІІ (7 –  9)	Повторити формули. №1. Спростити вираз №2. Довести тотожність	Спростити ліву частину тотожності
ІV (10 -12)	Підручник. № 188, № 190 ст. 48

Оцінювання навчальних досягнень

    Посиленої уваги потребує оцінювання навчальних досягнень учнів. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з математики є у програмі з математики

На сьогодні в навчальних закладах системи загальної середньої освіти обов’язковими видами оцінювання навчальних досягнень учнів є тематичне і підсумкове, а основним видом оцінювання – тематичне. Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів є обов’язковим. Бал, отриманий учнем, має відображати реальні досягнення в опануванні ним конкретної теми.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень учнів підлягають основні результати вивчення теми, що визначаються вчителем на основі вимог навчальної програми і мають бути відомі учням з самого початку її вивчення, слугуючи орієнтиром у процесі роботи над темою.

Перед початком вивчення чергової теми усі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю і тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; питаннями, що виносяться на атестацію, якщо тематичне   оцінювання   проводиться   в   усно-письмовій   формі,   або орієнтовними завданнями (задачами) тощо; терміном і формою проведення тематичного оцінювання; критеріями оцінювання.

    Якщо темою передбачено виконання учнями практичних робіт, то це є обов’язковою попередньою умовою для тематичного оцінювання.

    Тематичне оцінювання може проводитися у різних формах. Головною   умовою   при   виборі   вчителем   форми   тематичного оцінювання є забезпечення ним неупередженого оцінювання.

Час,   відведений   на   виконання   тематичних   робіт,   може варіюватись   від   15   до   90   хвилин   залежно   від   теми,   класу, предмету.

Поточне, з виставленням балів до класного журналу, оцінювання учнів з математики може проводитись безпосередньо під час навчальних занять або за результатами виконання домашніх завдань, усних відповідей, письмових робіт тощо. При цьому поточне оцінювання, у разі його застосування вчителем, має відігравати заохочувальну, стимулюючу та діагностичну,

але не каральну, функції.

При виведенні тематичного балу учитель треба враховувати питому вагу кожного виду навчальної діяльності учня, вона визначається безпосередньо самим вчителем у залежності від змісту роботи, предмета, мети уроку. Тому при виставленні тематичної оцінки вчитель повинен визначитися щодо складових компонентів оцінки. Це співвідношення може, наприклад, виглядати в такий спосіб:

Усні відповіді – 10%

Виконання домашньої роботи – 10%

Індивідуальні проекти – 10%

Самостійна робота – 20%

Контрольні роботи – 30%

Заліки – 20%.

Така система виведення тематичної оцінки дає можливість максимально враховувати різні аспекти навчальної роботи школяра, спонукає їх до постійної активності, допомагає прогнозувати результат і коректувати його.

Ще хочеться звернути увагу вчителя на ще один бік оцінювальної діяльності вчителя, що вимагає достатньої педагогічної майстерності. В.О.Сухомлинський писав, що оцінка не повинна бути спрямована на викорінювання недоліків: «Треба насамперед зміцнювати те добре, що неодмінно є в кожній дитині (і це потрібно бачити), і тоді недоліки зникнуть самі собою». Такий підхід змінює весь зміст і весь характер оцінювання з відкритих видів впливу оцінювання до завуальованих, прихованих. «Приховані види» впливу оцінювання звільняють учня від жахів і залежності, від волі і влади вчителя. Як варіанти такого оцінювання можна запропонувати дві форми звертання до учня.

• «Я-повідомлення» – учитель фіксує й оцінює, висловлюючи своє ставлення до того, що відбувається: «Я дуже засмучена, що ти сьогодні не готовий до уроку», «Мені не зрозуміло, чому завдання викликало таких великих труднощів» і т.д. Така оцінка орієнтує учня на значимість своєї самостійної роботи, на почуття відповідальності перед учителем;
• «Ти-повідомлення» – не містить у собі звинувачення на адресу вихованця, а допомагає зрозуміти, пояснити мотиви того, що відбувається: «Ти не можеш відповісти на запитання, тому що хвилюєшся або не зрозумів його?», «Ти не підготувався до уроку, тому що в тебе щось відбулося? Підійдеш після уроку, поговоримо».

Педагогічну доцільність застосування незадовільної оцінки варто розглянути особливо. При цьому треба відзначити, що всяке застосування незадовільної оцінки вимагає попереднього і ретельного зважування й обґрунтування. Досвід показує, що в цьому випадку вчителю краще дотримуватися правила: ніколи не квапитися з незадовільною оцінкою навчальної праці учня і завжди, коли мається можливість, відзначити його позитивні успіхи, особливо щодо слабких, не впевнених у своїх силах учнів. Інакше у них складається уявлення про марність своєї праці, а в сильного учня виникає завищений рівень домагань. Якщо у вчителя виникають сумніви відносно «прикордонної» оцінки, то вони повинні вирішуватися на користь учня.

Вимоги до виконання письмових робіт та перевірки зошитів

Ці вимоги вказані у листі Міністерства освіти і науки Ук-

раїни   «Орієнтовні   вимоги   до   виконання   письмових   робіт   і перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін у 5–11 класах». Вимоги   щодо   письмового   оформлення   робіт   з   математики не повинні зводитися до нав’язування учням єдиної форми запису розв’язування задач і вправ. Останні можуть мати скорочений вигляд з використанням теоретико-множинної та логічної символіки. Відомо, що вміння стисло і чітко записувати розв’язання задач свідчить про достатній рівень розвитку логічного мислення.

    Для виконання усіх видів письмових робіт доцільно мати таку кількість зошитів з математики:

    – 5–6 класи – два зошити;

    – 7–9 класи – по одному зошиту з алгебри і  геометрії;

    – 10–11 класи – по одному зошиту з алгебри та початків

аналізу і геометрії.

    Для контрольного тематичного оцінювання передбачаються окремі зошити (для кожного предмету) чи аркуші, що зберігаються протягом навчального року в загальноосвітньому навчальному закладі.

    Зошити, в яких виконуються навчальні класні і домашні роботи, рекомендується  перевіряти:

    – у 5–6 класах – з математики – один раз на тиждень;

    – у 7–9 класах — з алгебри та геометрії – один раз на два

тижні;

    – у 10 –11 класах з математики –один раз на місяць;

    Вчителі не повинні обмежуватися лише власною перевіркою виконання учнівських робіт, а й мають практикувати самоперевірку, взаємоперевірку, формуючи тим самим в учнів потребу здійснювати самоконтроль як рису особистості.

    Вчитель також може перевіряти і оцінювати частину письмової роботи (задачу, приклад, побудову графіка тощо).

    Тематичні контрольні роботи перевіряються у всіх учнів з наступною корекційною роботою в тих самих зошитах.

    Оцінка за ведення зошитів з математики виставляється до класного журналу наприкінці вивчення кожної теми. При цьому до уваги береться наявність і правильність виконання класних і домашніх робіт, оцінки за поточну перевірку зошитів.

    Усі контрольні тематичні роботи вчитель обов’язково оцінює і виставляє відповідні бали до класного журналу. За самостійні поточні письмові роботи оцінка може               виставлятися до журналу не всім учням.

    При   формуванні   підсумкової   оцінки   за   семестр   вчитель спирається на тематичні оцінки учня, враховуючи оцінки за поточні роботи та підсумкові оцінки за ведення зошита.

    Підсумкове оцінювання здійснюється відповідно наприкінці семестру та наприкінці навчального року. Підсумковий бал за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік – на основі семестрових балів.

    Для   стимулювання   навчальної   діяльності   учнів   вчитель може за підсумками роботи учня при вивченні окремої теми (за підсумками семестру, року) автоматично оцінити відповідним балом (якщо учень погоджується з ним) його навчальні досягнення з теми (за семестр). При цьому наявність чи кількість поточних оцінок не може бути перешкодою для виставлення тематичної (семестрової, річної оцінки).

    Якщо учень все ж прагне підвищити бал за тему, то він має домовитися про час для цього зі вчителем. Варіантів може бути безліч, але цілком логічно, що час і форму має визначати саме вчитель, а не учень, оскільки вчитель під час уроків доклав значних зусиль, щоб учень (учениця) опанували матеріал.

Оцінювання здійснюється згідно з критеріями для підсумкового (тематичного) оцінювання навчальних досягнень учнів.

Позакласна робота з математики

Позакласна робота є невід'ємною частиною процесу навчання ма­тематики, складного процесу впливу на свідомість і поведінку учнів, поглиблення та розширення їхніх знань і вмінь. Найважливішою метою проведення позакласної роботи є розви­ток інтересу до математики. Останніми роками в математиці виникли нові напрямки, які ма­ють не тільки практичне значення, а й великий пізнавальний інте­рес. Оновлення змісту основного курсу математики покликало онов­лення позакласних занять із математики.

Математика — це широ­кий розкішний краєвид, відкритий усім тим, для кого мислення становить справжню радість. В. Фук

Існують і різноманітні форми позакласної роботи з математики: гуртки, факультативи, турніри, естафети, конкурси, олімпіади, екс­курсії, позакласне читання науково-популярної літератури, виготов­лення математичних моделей тощо.

Для того щоб активізувати позакласну роботу, вчителі постійно шукають і знаходять нові форми роботи: шкільні наукові конферен­ції, робота в Малій академії наук, інтелектуальні ігри.

Зазначені форми роботи, особливо їх елементи, часто перепліта­ються, між ними складно провести чітку межу. Наприклад, під час математичного вечора проводяться різноманітні конкурси, змагання, заслуховуються доповіді, реферати.

Найкращий спосіб вивчи­ти що-небудь — це від­крити самому. Д. Пойа

Математичний гурток — одна з найбільш дієвих і ефективних форм позакласної роботи. Основою гурткової роботи є принцип доб­ровільності. Існує думка, що гурткові заняття організовуються для учнів, які мають високий рівень навчальних досягнень. Але це не так. У роботі гуртка беруть участь усі охочі. Не поодинокі випадки, коли в роботі гуртка бажають взяти участь учні, які на уроках математи­ки показують зовсім невисокі результати. Зрозуміло, що вчителеві не слід цьому перешкоджати. Нерідко такі учні успішно працюють на заняттях гуртка. Необхідно більш уважно ставитися до цих учнів, намагатися закріпити й розвинути їх інтерес до математики, стежи­ти, щоб робота була для них посильною. Звісно, наявність серед чле­нів гуртка учнів, які мають низький рівень навчальних досягнень, утруднює роботу вчителя, але шляхом індивідуалізації завдань, що пропонуються гуртківцям, можна деякою мірою послабити ці трудно­щі. Головне — зберегти масовий характер гурткових занять, що є на­слідком доступності відвідування засідань гуртка всіма охочими.

Під час створення математичного гуртка необхідно переконати учнів, що гурткова робота не є дублюванням класних занять, чітко сформулювати мету і розкрити характер подальшої роботи. (Для цього можна виділити деякий час на одному з уроків математики, звер­нутися до учнів із повідомленням про організацію гуртка.) На першому засіданні необхідно обговорити зміст і скласти план роботи гуртка, обрати старосту, домовитися про права й обов'язки членів гуртка, розподілити обов'язки. Заняття гуртка доцільно про­водити один раз на тиждень протягом однієї години. До організації роботи гуртка корисно залучати учнів: доручати їм підготовку пові­домлень із теми, підбір задач і вправ, підготовку довідок історично­го характеру, виготовлення моделей, рисунків тощо. На засіданнях гуртка вчителеві бажано створити атмосферу вільного обміну думка­ми й активної дискусії.

Метою роботи математичного гуртка є розвиток творчого потен­ціалу школярів, здібностей до плідної розумової діяльності. Основне завдання — за допомогою раціонально й ретельно підібраних завдань розкрити значення математики, силу її ідей і методів, сформувати ма­тематичний спосіб мислення. З метою розширення світогляду можна ознайомити учнів із деякими фактами історії математики, цікавими розв'язаннями відомих задач, а також із нерозв'язаними проблемами математики.

Ми з насолодою пізнаємо математику... Вона за­хоплює нас, неначе квітка лотоса. Арістотель

Для того щоб гуртківці добре засвоїли нові знання і не втратили інтересу до роботи, кожній темі доцільно присвячувати 2-3 заняття, використовувати завдання ігрового і практичного характеру, вправи на вимірювання, побудову тощо. Форми проведення засідань гуртка також треба обирати різноманітні. Нарівні з традиційними слід ви­користовувати й активні та інтерактивні форми: мозковий штурм, математичний бій, карусель, марафон та інші.

Домашнє завдання є обов'язковим. Серед завдань мають бути як прості, аналогічні тим, що розглядалися на занятті, так і більш складні, які вимагають від учнів певних зусиль, наполегливості, до­тепності. Такі завдання допоможуть не дуже сильним, але старанним учням добитися неабияких успіхів і порадіти здобутим результатам, а з іншого боку, зрозуміти, що не все так просто. Кожне завдання, запропоноване для виконання вдома, обов'язково треба розібрати на наступному засіданні гуртка, обговорити всі способи розв'язання, знайдені учнями.

Викликаючи інтерес до предмета, математичні гуртки сприяють розширенню світогляду, розвитку творчих здібностей учнів, прище­пленню навичок самостійної роботи і тим самим підвищенню якості математичної підготовки учнів.

Факультативні заняття і методика їх проведення

Основним видом позакласної роботи з математики в школі є фа­культативні заняття. Головною метою факультативних занять є по­глиблення й розширення знань учнів, розвиток математичних здіб­ностей, прищеплення інтересу до самостійних занять і досліджень, виховання ініціативи.

У педагогічні літературі докладно розкрито ознаки факультати­вів, які відрізняють їх від звичайних занять: нові форми спілкування вчителя й учнів, високий мотиваційний рівень формування особис­тості, необов'язковість оцінювання знань, робота з групою учнів, які мають добру підготовку і цікавляться математикою.

Запис учнів на факультативні заняття є добровільним, не слід примушувати учнів обов'язково вивчати факультативні курси з того чи іншого предмета.

Традиційно факультативні заняття з математики проводяться у формі лекцій, семінарів, дискусій. Можливе заслуховування та об­говорювання доповідей і рефератів учнів як із теоретичних питань, так і присвячених розв'язуванню задач. Активізують роботу факуль­тативів учнівські конференції, різноманітні конкурси з розв'язування та складання задач тощо. Учителю не слід надавати перевагу якій-небудь одній формі проведення занять, але необхідно пам'ятати, що на факультативних заняттях із математики провідне місце відводить­ся самостійній роботі учнів.

Факультативне заняття може проходити за  планом:

1. Ознайомлення з навчальним матеріалом (доповідає вчитель або учень).
2. Самостійна робота учнів над розв'язуванням задач.
3. Колективне обговорення розв'язків задач, порівняння та пошук нових способів розв'язання.
4. Розв'язування задач підвищеної складності.

Незалежно від форм і методів проведення факультативних за­нять, вони повинні бути цікавими й захопливими. Необхідно вико­ристовувати природну допитливість школярів для формування стій­кого інтересу до предмета. Відомий французький фізик Луї де Бройль писав, що сучасна наука — «дочка здивування й допитливості, які завжди є прихованими рушійними силами, що забезпечують її по­стійний розвиток ».

Математичні вікторини

Організація вікторин — одна з найбільш масових форм позаклас­ної роботи. Проводять вікторини з метою підвищення інтересу учнів до математики. Сутність вікторини полягає в тому, що пропонується сис­тема запитань, задач, прикладів, доступних певній віковій групі учнів. Діти в добровільному порядку розв'язують задачі, відповідають на за­питання в усній або письмовій формі, повідомляють про результат. Перевірка правильності відповідей на запитання, якості виконання завдань за допомогою відповідного обліку дозволяє визначити кращу команду, найкращого математика. Зміст і кількість запитань для ві­кторини залежить від того, у яких умовах і з яким складом учнів вона проводиться. Вікторини можна проводити на заняттях математичного гуртка або під час таких позакласних заходів, як математичні вечори, інтелектуальні ігри тощо. Але доцільніше проводити вікторину як са­мостійний позакласний захід, наприклад у рамках тижня математики. Пропонується декілька (зазвичай 8-10) запитань або задач із матема­тики. Ці запитання й задачі можна розмістити в стінній газеті або на спеціальному плакаті з яскравим зверненням до учнів. Діти протягом відведеного часу відповідають на запитання, розв'язують задачі. Свої відповіді в письмовій формі з указуванням прізвища учні складають у спеціальну скриньку, а потім журі перевіряє ці відповіді й визначає переможця. Запитання для вікторини мають бути різного рівня склад­ності, щоб у ній могли взяти участь якомога більше учнів

Шкільна математична олімпіада

Мета шкільної математичної олімпіади — підвищити інтерес учнів до математики, по­глибити їх теоретичну підготовку, сприяти роз­витку творчих та інтелектуальних здібностей, а також виявити кращих знавців математики, щоб згодом залучити їх до наукової роботи. Ра­зом із тим, математичні олімпіади мають велике виховне значення. Вони привчають учнів до ор­ганізованості, виховують волю до перемоги, на­полегливість, самостійність, відповідальність.

На олімпіадах пропонують завдання, що не виходять за межі чинної програми з математи­ки, але їх умови мають бути нестандартними. Для того щоб виконати такі завдання, учні по­винні вміти самостійно і навіть сміливо мисли­ти, мати гарну просторову уяву, стійкі навички раціональних обчислень та перетворень виразів.

Для того щоб краще підготуватися і належно провести шкільну олімпіаду, доцільно створити організаційний комітет, до складу якого входять учителі математики й актив математичного гурт­ка, а також обрати журі олімпіади. Члени комі­тету складають розклад проведення турів олімпі­ади, підбирають задачі, а члени журі перевіряють їх виконання, оголошують переможців.

 Переможці шкільної олімпіади бе­руть участь у районній. Оцінюючи роботи учнів, беруть до уваги оригінальність і раціональність розв'язань, якість оформлення роботи.

Необхідно зазначити, що успіх проведення змагання школярів значною мірою залежить від якості підготовчої роботи. Треба організу­вати лекції, консультації, спеціальні випуски стінних газет, присвячені розв'язуванню олімпіадних задач. Засвоєння методів розв'язування таких задач вимагає від учнів напруженої ак­тивної розумової діяльності і є основою для май­бутньої наукової роботи.

Інтелектуальні ігри

Гра — унікальний феномен людської куль­тури. З ранніх початків цивілізації вона стала контрольним мірилом вияву найважніших рис особистості; у жодних видах діяльності люди­на не демонструє такого вияву інтелектуальних ресурсів. Гра як особливий прошарок культури збагачує й урізноманітнює дозвілля людини. Ігрова діяльність виконує розважальні, комунікативні функції, створює умови для самореалізації та соціалізації. Тобто гра навчає, розвиває, виховує, розважає.

Основною метою інтелектуальних ігор є роз­виток творчих та розумових здібностей, логічно­го мислення, підвищення рівня ерудиції, вихо­вання почуття колективізму та відповідальності. Відомо багато різноманітних інтелектуальних ігор: математичний бій, математичний хокей (футбол), математичний ярмарок. Великою по­пулярністю користуються ігри — аналоги теле­візійних передач: брейн-ринг, поле чудес, щас­ливий випадок тощо. Кожний учи­тель коригує правила і підбирає запитання для гри залежно від власного досвіду, рівня підго­товленості учнів, наявності часу.

Тут розглянуті лише деякі форми позакласної роботи з математики. Адже позакласна робо­та — це багатогранна, різноманітна діяльність, яка має величезні можливості для переконання учнів у тому, що саме через шкільну математику лежить шлях до широкого ознайомлення з до­сягненнями сучасної математичної науки.

Конспект проведення математичного гуртка

Тема: Старовинні міри довжини

Мета: ознайомити учнів зі старовинними мірами довжини, історі­єю виникнення метричної системи мір; узагальнити знання про способи вимірювання; розвивати пізнавальний інтерес учнів.

Обладнання: таблиці з мірами довжини (метричною та старо­винною), роздавальний матеріал для практикуму; стрічки різної довжи­ни, тканина; ПК, диски з мультфільмом «38 папуг» та презентацією про старовинні міри довжини, ілюстрований матеріал до задач, пам'ятки для дітей, завдання для індивідуальної, парної та групової роботи.

Хід заняття

Учитель. На уроках ми працювали над знаходженням довжини відрізків, відстаней між об'єктами. Пригадаймо, якими одиницями зручно вимірювати, наприклад, довжину спід­ниці (сантиметр), висоту будинку (метр), від­стань між містами (кілометр), розмір родимки (міліметр). Як ці одиниці пов'язані між собою?

1. Робота з таблицею

1 км = 1000 м     

1 м = 100 см = 10 дм

1 дм = 10 см      

 1 см = 10 мм

2. Виконання усних вправ

1)  Виразіть у см: 3 дм; 5 м; 60 мм; 8 м 9 дм; 6 дм 80 мм.

2)   Що більше:

а) 7 дм і 7 см чи 4 дм і 400 см;

б)  5 км і 500 м чи 8 м 5 дм і 85 см;

в) 80 дм і 8000 мм чи 90 дм і 900 см?

Учитель. Людина від народження має спра­ву з вимірюванням. Коли на світ з'являється ди­тина, першими запитаннями є «Хто?» і «Скіль­ки?». При цьому мають на увазі стать, вагу та зріст. Ці перші вимірювання протягом кількох років позначають на стінці або записують у зо­шит. Підростаючи, людина все частіше здійснює вимірювання: розміри оселі, довжину стрибка на фізкультурі, розмір талії у дівчат та м'язів у хлопців.

Сьогодні ми ознайомимося з іншими міра­ми довжини, які були відомі задовго до того, як з'явилися метр, дециметр, сантиметр. Ми дізна­ємося, як вимірювали в давнину.

— Діти, хто хоче дізнатися свій зріст?

(До дошки викликаємо одного бажаючого. Підво­димо його до дверей, ставимо мітку на стінці.)

Ми відмітили зріст. Але є одна перепона: не можна використовувати лінійку, метр — жодно­го вимірювального приладу. Виникає питання: чим виміряти?     

(Технологія «Мозковий штурм»)

Така проблема виникла в героїв  мультфільму «38 папуг».

(Демонструється уривок з мультфільму «38 па­пуг». Демонстрація припиняється на фрагменті, коли звірі починають радитися чим  виміряти до­вжину удава.)

У результаті «мозкового штурму» діти повинні звернути увагу на предмети, які знаходяться на їх партах, а саме: зошити, щоденники, різно­кольорові стрічки (пізніше діти дізнаються, що довжини стрічок дорівнюють 71 см — аршин та 30,5 см — фут).

Вимірюємо зріст учня в зошитах, щоденниках, стрічках.

Учитель. А зараз хочу ознайомити вас із тим, як вимірювали довжину в давнину...

(комп'ютерна презентація про міри довжини).

3. Робота з таблицею (вивішуємо поряд із метричною)

Старовинні міри довжини

Вершок = 4 см 5мм

П'ядь = 18 см

Аршин = 71 см

Сажень = 2 м 13 см

Верста = 1067 м

Дюйм = 2 см 54 мм

Фут = 30 см 5 мм

Ярд = 91 см

Миля = 7 км 468 м

Морська миля = 1852 м

Учитель. Давайте порівняємо обидві та­блиці. Якою з них, на вашу думку, зручніше користуватися під час вимірювання довжини?

 (Учні роблять висновок)

4. Розв'язування задач, що містять старовинні міри довжини (тренувальні вправи)

Знайдіть зріст у міліметрах Дюймовочки з однойменної казки Андерсена.

У казці О. С. Пушкіна в царя Салтана наро­дився син «в аршин». Знайдіть зріст майбут­нього князя Гвідона в дюймах.

Морякам перед плаванням бажають «сім футів води під кілем». Знайдіть цю відстань у дециметрах.

Горщик має висоту дві п'яді. Знайдіть зріст у сантиметрах того, хто «від горшка два вершка» (мається на увазі вище на два вер­шка).

Про розумну людину кажуть: «У неї сім п'ядей у лобі». Чи можливо мати лоб такої висоти?

В одній приказці говориться: «П'ять верст до небес, і все лісом». Скільки метрів до «не­бес»?

Кільце баскетбольного кошика знаходиться на відстані 10 футів над землею. Знайдіть цю відстань у метрах, сантиметрах, міліме­трах.

Довжина футбольних воріт 7 м 44 см, а висо­та 2 м 48 см. Знайдіть розміри воріт у футах, якщо 1 фут ~ 31 см.

5. Практикум

Учні класу об'єднуються в пари і виконують практичні завдання.

Виміряйте розміри парти в долонях, ліктях, п'ядях, футах.

Виміряйте свій зошит та щоденник у дюй­мах та вершках.

6. Історичні повідомлення про сучасне застосування старовинних мір довжини (Групи учнів отримали це завдання заздале­гідь і мали змогу підготуватися.)

Такі міри, як дюйм, сажень, лікоть, ар­шин, верста ми знаходимо в казках.

Розміри автомобільних та велосипедних шин і зараз указують у дюймах.

Діаметри водопровідних труб указують у дюймах.

Розміри футбольних воріт 24x8 футів.

Глибини морів та океанів на американ­ських та англійських картах указано у футах.

Зріст людини в Англії та Америці вказу­ють у футах.

Учитель. Міри довжини, з якими ми озна­йомилися сьогодні на уроці, збереглися в при казках та прислів'ях, які використовують і до­тепер. Чи підготували ви такі приказки?  

(Звітують інші групи, які отримали завдан­ня підібрати відповідні приказки.)

«Бачити на три аршини під землю» — го­ворять про проникливу людину.

«Міряти на свій аршин» — судити всіх тільки по собі.

«Від горшка два вершка» — людина не­великого зросту.

«Семи п'ядей у лобі» — надзвичайно ро­зумна людина.

«Сам — з нігтик, а борода — з ліктик».

«Якщо будеш письменний, пильнуй і не одступай письма, бо ти од нього одступиш на п'ядь, а воно від тебе на сажень».

7. Підсумки заняття

Ознайомилися із різними мірами довжини, дізналися про їх сучасне застосування, а також навчилися вимірювати відстані за допомогою різних предметів.

8. Завдання додому

Виміряйте свій зріст у футах, дюймах,

п'ядях та аршинах.

Розв'яжіть задачу «ШЛЯХ ЧЕРВ'ЯКА»

 Розкішно розквітала липа...

 Черв'як під нею невеликий.

Повзти вночі угору став —

Чотири лікті він долав,

А вдень наосліп повертався

 І на два лікті опускався,

Та не збиравсь відпочивати.

 І ось досяг він результату:

Дев'ята ніч пройшла, ще мить —

 І на вершині він сидить!

Тепер обчисли, друже, ти,

Якої липа висоти?      (Переклад В. Денисенка)

ЛІТЕРАТУРА

1.      Автор-укладач Н.П. Наволокова. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій. Х.: Видавнича група «Основа», 2011.

2.      Олена Пометун. Інтерактивні методики та система навчання. К.: «Шкільний світ».

3.      За загальною редакцією доктора педагогічних наук О.М.Пєхоти. Освітні технології. К.: «А.С.К», 2002.

4.      В.М.Андрєєва, головний редактор проекту «Педагогічна академія пані Софії», журнал «Математика в школах України», видавнича група «Основа»,листопад 2007, листопад 2010, березень 2011, e-mail: offic@osnova.com.ua

5.      Бевз Г. П. Методи навчання математики. — X. : Видавнича група «Основа», 2003.

6.      Конфорович А. Г. Математика служить людині. — К. : Радянська школа, 1984.

7.      Коба В. І., Хмура О. О. Позакласна робота з матема­тики в школі. — К. : Радянська школа, 1988.

8.      Паростки продуктивної освіти: математичний гур­ток // Математика в школі. — 2009. — № 11. — С.40-45.

9.      Сарана О. А. Математичні олімпіади: просте і складне поруч: навчальний посібник. — К. : Видавництво А. С. К., 2004.

10.  Л.Тополя, В.Швець. Дидактичні ігри на уроках алгебри і геометрії, 7-9 класи. К. «Шкільний світ», 2009. 

ЗМІСТ

    Вступ                                                                               

Який він – учитель третього тисячолітя?                

Клятва молодого вчителя                                            

Поради молодим вчителям                                          

 

Вивчення програми та інших нормативних

документів                                                                      

 Календарне планування                                            

                                                                     

Ваш успішний урок                                                       

   Рекомендації щодо підготовки молодого вчителя

до уроку                                                                           

 Підготовка вчителя до уроку                                    

Написання поурочного плану                                    

Уміння заходити в клас                                               

Самоаналіз уроку                                                           

Зразок конспекту уроку з алгебри                                         

  

Оцінювання навчальних досягнень                          

   Вимоги до виконання письмових робіт та

перевірки зошитів                                                       

Позакласна робота з математики                             

Конспект проведення математичного гуртка         

Література